ммм… Авторе, Ви впевнені в цій інформації? Я щойно переглянула всі сьогоднішні новини сайту МБ (а на папері вони сьогодні не виходять) — і там такої інформації немає. Сьогодні МБ публікував іншу інформацію: «Молода чернівчанка потребує допомоги. Шановні друзі! Читачі! Прохання допомогти!
У важкому стані в реанімації перебуває молода дівчина, донька нашої колеги-журналістки, вчителька ліцею №1 Йосифович Юля, чудова, добра, чуйна людина.
Збирають кошти на лікування за адресою м. Чернівці, вул. Суворова, 2-б (які будуть передані її матері), або на рахунок карти ПриватБанку 5168 7420 6015 5375 (через будь-які термінали)».
У Марини Коняк, наскільки я пам'ятаю, справді була така складна ситуація, але кілька років тому. Сподівася, що Ваше повідомлення помилкове.
а хто сказав, що це церковна організація? Це перше. Друге — як на мене, їхня цілком виважена реакція в інформаційному просторі якраз свідчить ну якщо не про християнські чесноти, то просто про людські. Третє: а перед «Справою Кольпінга» вибачалися ті, хто свідомо чи несвідомо поширював про них неправдиву інформацію? Чи хай християни і другу щоку підставляють? Святославе, не змішуйте Божий дар з яєшнею (вибачте). До чого тут взагалі церкви, християнство, вибачення і т.д.? Ще раз кажу: перед законом мають бути всі рівні. І немає жодних причин і підстав когось применшувати тільки тому, що він за назвою чи родом діяльності мав би бути духовнішим. Зрештою, духовність (християнство, приналежність до церкви, що там ще у ВАшому переліку аргументів) — це аж ніяк не слабкість.
наскільки мені відомо, Україна все ще світська держава з верховенством права. Чи Ви пропонуєте позбавити організацію права на будівництво тільки через те, що її заняття бізнесом не відповідає ранньохристиянським текстам?
щодо лайки — однозначно це погано. Тріщини в стінах? То може, і Ви щось комусь відремонтуєте під шумок, бо в когось тріщини? А християнство — воно, на Вашу думку, де має бути? Воно обмежується стінами храмів?
привертати увагу до непрозорої ситуації можна в будь-який спосіб. Ми обрали такий, і багато читачів/глядачів про неї дізналися. Впевнена, що багато хто і не знав про неї. Ви можете обирати інші способи для привернення уваги громадськості для цієї або інших проблем, а не лише теоретизувати.
Імпровізована презентація Марини Лібанової — це також її право. Хоча — чи була це презентація? Чи просто повідомлення про подію?
Ганьба мені, що я не є завсідником Literatur Cafe і не знаю про імпровізовану презентацію перед згаданою Вами лекцією, але це, очевидно, якісь приватні ініціативи. Фотосесія і акції за її наслідками — це форма організованої боротьби саме журналістів. До речі, ніхто з організаторів і учасників ніколи не займався самолюбуванням — повірте, нам є чим зайнятися і без громадської роботи і чого-чого, а відомості у наших колах нам більш ніж достатньо. Але, знову ж таки, Ваше право вважати інакше. Зрештою, як казав покійний Василь Кожелянко, «не роби людям добре, вони тобі цього не простять» :)
??? «багаторазові презентації»? Святославе, не уподобляйтеся деяким журналістам щодо подання недостовірної інформації :) Презентація альбому була одна. Жодних «прощальних вечірок» журналістів з книгарнями не було — а якщо хтось ходить в паб «Паблік», то це його приватна справа.
Відхиляти запрошення — Ваше право (хоча, наскільки мені відомо, жодних офіційних запрошень нікому не робилося — було лише загальне повідомлення). Ви можете пропонувати інші форми боротьби. Аби результат був.
Святославе, а Ви визначтеся з тим, чого Ви хочете від журналістів. Наша офіційна зброя — це інформування. На цей раз спосіб отакий. ЗМІ донесуть інформацію до читачів-глядачів. До речі, крім журналістів на виставці були й звичайні перехожі. До того ж, ще й до її відкриття. І чиновники були. Якщо це не цікавить Вас особисто — не узагальнюйте, у Вас немає на це підстав. Чи не так?
Вікторе Михайловичу, Ви, як завжди, дезінформуєте населення :) І хоча окрім Вас ніхто про згадані Вами нюанси не питає, я таки маю хвильку часу і краплю натхнення відповісти саме Вам — аби припинити Вашу «напівправду», яка швидше є напівбрехнею. 1. Сергій Осачук на круглому столі, про який Ви згадуєте у своєму опусі, був не як представник міської ради, а як представник громадської організації, і це — правда. Він сам на цьому наголошував. 2. Здогадуюся, що він як впливовий громадянин, справді долучився до сприяння виставці, за що я йому особисто і подякувала. 3. Я зазвичай заходжу в органи влади через двері, а не через вікна і шпарини. Тож занесла офіційного листа до приймальні громадян, в установлені законом терміни отримала відповідь — до речі, не геть позитивну, адже ми хотіли відкрити виставку 29-го, а на цей день вже було запланований інший захід. Тому нам запропонували змістити наш захід у часі, цей варіант нас влаштував. Міська рада послужила громаді, а це її прямий обов'язок. Хоча — все одно я особисто дякую причетним чиновникам міськради за оперативність і вникання в ситуацію, а не відписки. 4. У розбіжностях в афішах заходу немає жодних підводних каменів — у групі «Фотосесія в „Букіністі“ в мережі фейсбук причетні до події обговорювали кілька варіантів афіші (Ви просто не входите до цієї групи, тому пробіли в поінформованості поповнюєте безпідставними домислами). Остаточний варіант афіші був надрукований. А для анонсування на сайтах кожен вибирав той, що йому подобається. 5. А закрила свій анонс для коментування саме через Вас. Нічого конструктивного Ви б не сказали (і цей Ваш опус — підтвердження), а робити гарні справи я намагаюся з гарним настроєм. Але не журіться. Очищайте карму і приєднуйтеся до подальших конструктивних бесід :)
У важкому стані в реанімації перебуває молода дівчина, донька нашої колеги-журналістки, вчителька ліцею №1 Йосифович Юля, чудова, добра, чуйна людина.
Збирають кошти на лікування за адресою м. Чернівці, вул. Суворова, 2-б (які будуть передані її матері), або на рахунок карти ПриватБанку 5168 7420 6015 5375 (через будь-які термінали)».
У Марини Коняк, наскільки я пам'ятаю, справді була така складна ситуація, але кілька років тому. Сподівася, що Ваше повідомлення помилкове.
Імпровізована презентація Марини Лібанової — це також її право. Хоча — чи була це презентація? Чи просто повідомлення про подію?
Відхиляти запрошення — Ваше право (хоча, наскільки мені відомо, жодних офіційних запрошень нікому не робилося — було лише загальне повідомлення). Ви можете пропонувати інші форми боротьби. Аби результат був.