Буковинська освіта в Інтернеті. Висновки в реалі

Оце з нагоди свята вчителів знічев’я  полазила по сайту Головного управління освіти і науки ОДА. Інформативний, скажу я вам, сайт. Там є все, аж до найменшого і найдальшого загальноосвітнього навчального закладу краю. І аж до його електронної адреси! Оце чомусь і привернуло мою увагу. І виявилось – недарма!

1) По-перше, мій оптимізм щодо комп’ютеризації і особливо інтернетизації «найменших і найдальших» шкіл області виявився дещо перебільшеним. У половини шкіл електронки таки нема. Є лиш директор, адреса і телефон. Іноді, щоправда, після номера телефону зазначено, що то номер сільради. На щастя, таке буває лиш у початкових школах.

2) Втрату оптимізму компенсують школи Новоселиччини: практично у всіх ЗНЗ там є аж по два e-mail’и, а в деяких  — ще й Skype!

3) Школи Кельменеччини глянути взагалі неможливо – про них сайт каже «За даним критерієм новини не знайдені, або у вас немає доступу для перегляду цих новин». Сподіваюся, що школи там таки є, просто вони чомусь засекречені.

4) Найменше електронних скриньок мають школи якого б ви думали району? Не вгадаєте! Не гірського і хутірського Путильського. І не звично дивакуватого для пересічних буковинців Герцаївського. Якраз у тих усе в порядку. Найпроблемніша щодо цього – носійка звання одного з «чудес України» — Хотинщина. Ну чим не «чудо України» — безінтернетна освіта у ХХІ столітті!

5) В електронній адресі однієї з шкіл Путильщини – слово dolar :). Або гумористи, або забобонні. І вважають, що таке слово в e-mail’і неодмінно – до грошей.

Ну, це й правильно. Бо на що ще покладатися, як не на прикмети. Не на владу ж насправді – бо он у Чернівцях, подейкують, зарплати до Дня вчителя освітяни так і не дочекалися.