Евфемізми

В акурат за місяць до завершення навчального року чернівецькі ЗМІ поширили новину від управління освіти: у школах області запроваджують ранкову зарядку! А за два тижні новина дістала втілення: тепер аж до останнього дзвоника цілих два тижні щоранку перед уроками на шкільких подвір’ях весь учнівський склад дружно махає кінцівками, присідає-нахиляється і відчуває різке «поліпшення здоров’я дітей та підлітків», оскільки саме цієї мети прагне досягнути освітянське керівництво краю.
Те, що саме наприкінці навчального року, невиспані і замучені підсумковими контрольними-самостійними-тестами тощо діти мляво вдаватимуть зацікавленість фізкультурою, а потім додивлятимуться сни на першому уроці, нікого не хвилює. Як і те, що активні прихильники ранкової гімнастики, виконавши її ретельно у своєму шкільному вбранні, будуть так само ретельно поширювати в класі невишукані запахИ… І те, й інше, на думку укладачів наказу Головного управління освіти і науки ОДА, мало би дати змогу «покращити організацію учнів, підвищити працездатність учнів на уроках, загартовувати дитячий організм, формувати навички здорового способу життя, мотивацію до занять фізичної культури і спорту». Хоча, маю тверде переконання, всі вищеперелічені високі цілі будуть досягнуті з точністю до навпаки. Упевненість грунтується на досвіді – колись таке уже було. І окрім радості хлопчакам від того, що старшокласниці в коротких спідницях виконували вправу «нахили тулуба», жодного позитиву не принесло…
Дивує, що всі точно знають, що це передурокове збіговисько є чим завгодно, лиш не ранковою гімнастикою, але вперто продовжують називати його «ранковою гімнастикою». Так само, як і результатом роботи пришкільних літніх таборів називають «оздоровлення дітей». Хоча насправді це перебування дітей під наглядом, певний розвиток їх світогляду (походи-екскурсії-заняття), але аж ніяк не оздоровлення.
То для чого називати речі не їхніми реальними іменами? Лише для того, аби по інерції й інше можна було називати не тим, чим воно є насправді? Наприклад, країну, яку нині нам будують – Україною?