Різдво без президента
Подруга розповіла, що вперше в житті святкувала Новий рік… у церкві. Громада вірян – з родинами і дітьми – зібралася в невеличкій чернівецькій церковці. Об 11-й вечора розпочалася Служба Божа, за десять хвилин до півночі всі вийшли на церковне подвір’я і слухали передноворічну тишу, подумки підсумовували рік, молилися за майбутнє. Потім було і гаряче вино з бочки, і феєрверки, якими керував священик, і добрі мультики для дітлахів у теплій церкві, і піднесеність моменту, і надання загалом умовному святу певного обрамлення духовності. Громада відчула єдність і навіть родинність, свободу від стереотипів на кшталт застілля-шампанське-олів’є-шуба. І головне – серед них був Бог і не було Гаранта, який нічого не гарантує…
Різдво, на відміну від Нового року, свято не умовне. Хай буде живий Господь, а нетелевізійний гарант з вашими родинами, які зберуться за Святою Вечерею.
21 коментар
У кожного свої пріоритети. Те, як Ви описали (як подруга Вам описала) — варте дуже схвальної оцінки!
добре чи зле?
виходить якось штучне… так мене зається на початок принаймні.
Але мабуть я помиляюся?
Коли це подобається та єднує людей (У церкві! а не десь на пляци)… мабуть це й добре. Просто для мене це трохи незвичайно)))
Треба подумати
Коли серед громади «був Бог і не було гаранта, який нічого не гарантує… » и коли справді так було…
то це мабуть й добре.
Але чи було так? Це ж розповідь подругі…
Мене тільки турбує (ледь-ледь), чи відчули ту божу присутність звичайні люди? Чи змогли вони для себе ствердно відповісти на запитання «чи вдало я зустрів/зустріла Новий рік7», вкладаючи в запитання не подієвий сенс, а духовний.
У Германіі, коли згадую, в церкві діти завжди сідали за столикі і щось робили циікаве: малювали, їли мандаринкі)))) Й це було теж новим для мене. Й я вважаю це було добре, дітам було краще!!!
тако ж із феєрверкамі! Діти люблять це!!!
Я просто з дитинства боюся (дуже боюся) феєрверків))))
дуже показово як для стереотипів щодо церкви в нашому суспільстві:)
а феєрверки — це вже марнотратство (гріх!, за християнською концепцією)
!!!
це звичайно наївно та безглуздо але все ж таки дає уяву про вільне волевиявлення прогресивних українців ))… а чим далі тим більше!
Окрім цього, феєрверки, як і скоромна їжа, можливо, не у всіх випадках вважаються церквами гріхом. Піст — це насамперед духовний стан, а не фізичний. Демонстративні сумовиті страждання з приводу голодування навряд чи вітаються церквою… Хоча про це, звісно, краще питати у священиків. Шкода, що серед блогерів ВКурсі їх поки що немає :)
Та і є таке в Біблії:
Говорить Господь Саваот: Піст четвертого, і піст п'ятого, і піст сьомого, і піст десятого місяця стане для Юдиного дому на радість і на втіху, та на веселі свята, але правду та мир кохайте! (Захарія 8:19), а в іншому місці — А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий,
щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
(Мт 6:16-18)