Будуймо контрсистему!

Усе починалося зі всенародних улюбленців Радянської України — Штепселя і Тарапуньки. Ці милі коміки (очевидно, мимоволі) втілювали великоруську ідею про нерозривну єдність зі «старшим братом». Двомовність дуету навіть виглядала тоді скоріше високим проявом демократії – адже ось, нарівні з великою російською мовою звучить «меншовартісна» українська! Але то були інші часи, над усіма нависала страшна репресивна машина.
Що примушує сьогодні на телебаченні створювати недолугі начебто двомовні дуети ведучих, з яких жоден насправді не говорить тією мовою, якою вважає, що нібито володіє? Яких репресій остерігаються ті, хто в примітивних серіалах та мюзиклах творять образи недалеких і тупуватих, хоча й добрих українців («хохлів») і розумних, дотепних, кмітливих (хоч і трішечки зверхніх – але на то є «об’єктивні» підстави!) росіян? Хто, зрештою, придумав ролик про зйомку реклами, де симпатичній Юлії Висоцькій вручають довгий і нудний україномовний текст,  і вона так вишукано-мило і повчально переходить на просту, гарну і доступну російську, після чого всі одразу починають купувати рекламований нею товар?
Відповідь одна: Союз розпався, а політика російського шовінізму залишилася. І ми її всіляко підживлюємо – своєю байдужістю і своїм споживанням цього продукту. В результаті отримуємо або вже напівзабутий (адже жодного покараного за заклики до повалення державного устрою так і не було) Сєвєродонєцк, або «свіженького» мера Одеси Костусєва, який уже висунув вимогу всю документацію місцевого самоврядування в «перлині біля моря» вести винятково російською. Наразі до прокуратури з вимогою порушити за це кримінальну справу звернулася лише одна політична сила, до того ж не з правого крайнього крила. А де ж решта проукраїнських сил?
Але кожна дія викликає протидію, проти будь-якої системи можна побудувати контрсистему. І проти системи утисків української мови єдина дієва контрсистема — це повсякчасне вживання української мови. Будуймо ж потужну контрсистему мовній політиці цього керівництва держави!